- сповідальник
- -а, ч.1) Священик, який слухає сповідь; духівник.2) Особа, що прийшла на сповідь до священика.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сповідальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сповідальник — див. сповідник … Словник церковно-обрядової термінології
сповідник — 1. Священнослужитель, який здійснює Таїнство Сповіді, сповідає; духівник; 2. і сповідальник Особа, що приймає Таїнство Сповіді, сповідається; спасеник; каяник … Словник церковно-обрядової термінології
сповідальниця — I жін. до сповідальник II і сповідальня Спеціально відведене місце в церкві, де здійснюють Таїнство Сповіді … Словник церковно-обрядової термінології
сповідальниця — і, ж. 1) Жін. до сповідальник 2). 2) церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі … Український тлумачний словник
священик — (служитель культу православної та греко католицької церкви), піп, панотець, батюшка, (і)єрей, прото(і)єрей, протопіп, пресвітер, пастир; духівник (священик, у якого хто н. постійно сповідається), сповідальник, сповідник; пробощ, ксьондз, канонік … Словник синонімів української мови